ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13:24

          Актуальність дослідження. Формування інформаційного суспільства, врахування впливу глобалізаційних процесів на нього, підвищення рівня культури управління соціально-економічними системами, технологічної культури управління галуззю освіти та загальноосвітніми навчальними закладами є основними пріоритетами управління країною в цілому та окремими її галузями. Тому підвищення технологічної культури керівника навчального закладу є одною з наскрізних освітянських проблем для втілення демократичних засад у галузі освіти в Україні.

          Мета статті . Висвітлити поняття культури взагалі, та технологічної культури зокрема. Визначити основні складові технологічної культури керівника навчального закладу.
          Викладення основного матеріалу. Семантичне значення слова «культура» (лат. culturа) – розроблення, виховання, розвиток, поважання. У широкому розумінні Словник іноземних слів [7, с. 382] дає таке тлумачення поняття«культура» — це все те, що створене людством завдяки фізичній та розумовій праці на відміну від явищ природи; це ідейний і моральний стан суспільства, який визначається матеріальними умовами його життя і виражає його побут, ідеологію, освіту, виховання, досягнення науки, мистецтва, літератури [7, с. 382].
         Вивчення досвіду вчених свідчить про те, що складне міждисциплінарне методологічне поняття«культура» не має єдиного науково обґрунтованого визначення. Більшість учених, зокрема Є. В. Бондаревська і С. В. Кульневич, тлумачать його як історично детермінований рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, виражений у типах та формах організації життя і діяльності людей, у їхніх стосунках, а також створених ними матеріальних та духовних цінностей [2, с. 229]. Найістотнішими атрибутами поняття«культура» А. Моль визнає глибоке, усвідомлене й шанобливе ставлення до спадщини, здатність до творчого сприйняття, розуміння та перетворення дійсності в будь-якій сфері діяльності й стосунків [4]. Л. В. Васильченко подає поняття культури у такому вигляді: «…культура є підсистемою онтологічної системи – системи буття, яка поєднує природу, суспільство, людину, культуру» [ 3, с. 6]. Узагальнюючи точки зору вчених щодо поняття культури, Н. М. Островерхова у своїй монографії [5, с.6] робить такий висновок, що культура – «це специфічний спосіб соціального життя і процес творчої самореалізації здібностей індивіда, який значною мірою визначається засобами життєдіяльності людини і є одним із важливих чинників соціального розвитку» [5, с. 6].
     Таким чином, дослідження сутності поняття культури та її складових є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Вивчаються різновиди культури, але більш детальнішої уваги потребує вивчення поняття технологічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу як компоненту управлінської культури зокрема.
      Культура реалізується, водночас і набувається у процесі діяльності кожного індивіда, його життєтворчості та самоствердження. На основі аналізу теоретичних праць і власних досліджень В. Д. Шадриков виокремив у структурі діяльності такі функціональні блоки: мотиви, цілі, програма діяльності, інформаційна основа діяльності, прийняття рішення, підсистема діяльнісно важливих якостей [8, С. 146–149.].
     З-поміж чисельних видів діяльності вчені виокремлюють управлінську діяльність керівника ЗНЗ, яка спрямована на забезпечення реалізації основних функцій управління(вироблення і прийняття управлінського рішення; організація; регулювання і коригування; облік і контроль). При цьому управлінська діяльність керівника ЗНЗ розглядається як цілісна система реалізації означених функцій у їх об’єктивній єдності та взаємозв’язку; враховується те, що найголовнішою особливістю цілісної системи є наявність у ній інтегративних, системних якостей, які не зводяться до суми властивостей твірних її компонентів [5, с. 7].
     Управлінська культура людей, зайнятих у галузі освіти, є частиною їхньої професійно-педагогічної культури. Традиційне уявлення про професійно-педагогічну культуру пов’язувалось переважно з виокремленням норм, правил педагогічної діяльності, педагогічної техніки й майстерності. Психолого-педагогічні дослідження проблем педагогічної культури останніх років розкривають її в категоріях педагогічних цінностей, педагогічних технологій й педагогічної майстерності.
     Управлінська культура керівника школи являє собою міру та засіб творчої самореалізації особистості керівника школи в різноманітних видах управлінської діяльності, що направлена на засвоєння, передачу та створення цінностей і технологій в управлінні школою. В. Л. Бенін виділив основні компоненти управлінської культури: аксіологічний, що відображає систему цінностей керівника, ставлення до людей, справи і самого себе; технологічний, який містить засоби і прийоми управління педагогічним процесом; особистісно-творчий передбачає оцінку керівником своєї діяльності у співвідношенні з результатами діяльності колективу [1].
     Технологічний компонент управлінської культури керівника школи містить засоби й прийоми управління освітнім закладом. Технологія у центрі шкільного управління передбачає рішення специфічних педагогічних завдань, що базується на вміннях керівника орієнтуватися в галузі педагогічного аналізу, планування, організації, контролю, регулювання й коректування управлінської діяльності. Рівень управлінської культури керівника школи залежить від рівня оволодіння прийомами та засобами рішення указаних типів завдань.
     Основоутворювальним компонентом технологічної культури керівника ЗНЗ є уявлення про технології як сукупність знань про способи і засоби забезпечення освітньо-виховних і управлінських процесів. В науці і педагогічній практиці технологія управлінської діяльності керівника школи тлумачиться як раціональний алгоритм реалізації функцій управління, що передбачає врахування специфіки педагогічного явища, об’єкту, процесу, ситуації, що управляється. На думку Н. М. Островерхової, технологія управління – це поєднання кваліфікаційних навичок, інфраструктури і відповідних професійних знань керівника, необхідних для здійснення перетворень матеріальних та трудових ресурсів[5, c.9].
      Культура управління школою забезпечує підвищення ефективності функціонування й розвитку кожної окремо взятої структурної підсистеми, базується на теорії управління, модернізованому сенсі управління, наукових підходах до управління, на сучасних інформаційних технологіях і механізмах. Науковий підхід до педагогічних явищ і процесів передбачає розгляд їх з позицій конкретної теорії як системи наукових знань про будь-яку сукупність об’єктів, що дозволяє пояснити та передбачити явища конкретної предметної галузі. На сучасному етапі розвитку науки існують різні філософські течії, наукові школи, що відображаються в загальноосвітньому процесі, а потім – в технології управлінської діяльності керівники ВНЗ.
    Пріоритетним з їх числа є гуманізм, тобто система поглядів, що визнає цінність людини як особистості, її право на свободу, щастя, розвиток і прояв здібностей. Це система, у якій людське благо розглядається як головний критерій оцінки соціальних явищ, а принципи справедливості, людності – як бажана норма відносин у суспільстві. Важливу роль відіграє антропософія, мета якої – формування орієнтованого світогляду, що направлений на дослідження не матеріальних, а духовних цінностей, та відповідь на питання про сенс та мету життя.
     Прагматизм як філософська течія виходить з того, що інтелектуальні і моральні якості особистості закладені в її унікальній природі, а їх прояв пов'язаний насамперед з її індивідуальним опитом. Прагматизм передбачає кількісну залежність даних особистості від природи здібностей, рис і індивідуального опиту як передумову самореалізації особистості. Таким чином, ефективність формування культури керівника школі, у тому числі й технологічної, в значній мірі залежить від його індивідуальних здібностей.
У формуванні технологічної культури керівника школи важливу роль відіграє також психологічний індивідуальний процес, що привів людство до сучасного рівня цивілізації. Це перш за все мислення, тобто процес пізнання людиною об’єктів та явищ навколишнього світу їх властивостей, рішення життєво важливих завдань, пошуку невідомого, передбачення майбутнього. Саме тому психологічні основи управлінських технологій є атрибутом їх розробки і реалізації. Але в усіх випадках професійна діяльність і професійні відносини керівника проявляються специфічно в його культурі управління.
     Технологічний компонент професійної культури керівника школи містить в собі визначення філософського сенсу логіки управлінської діяльності та формування на його основі ідеології, політики, засобів і прийомів управління педагогічним процесом. Творчо працюючий керівник створює свої управлінські технології у відповідності з зовнішніми потребами конкретної шкільної системи і з урахуванням індивідуальних творчих можливостей. Технологічність професійної діяльності керівника школи покликана сприяти досягненню високих результатів управління шкільною системою. Важливе місце надається оволодінню керівником інформаційними, особистісно-орієнтованими технологіями управління.
    Технологічна культура як різновид управлінської культури можна представити у вигляді переліку різних управлінських процедур, методів і засобів їх реалізації. На думку Л. Васильченко, технологічний компонент управлінської культури передбачає засоби і прийоми управління педагогічним процесом, тобто когнітивно-діяльнісний підхід. Для його реалізації керівнику школи необхідні оперативні знання, що безпосередньо плинуть на активність керівника в його професійній діяльності. Функцію оперативних знань виконують теоретичні знання, які існують в професійному світобаченні у вигляді понять, алгоритмів і програм професійних дій. Оперативні знання керівника школи поділяються на два блоки: професійні й управлінські. Зокрема, професійні знання – це знання педагогіки, психології, теорії управління педагогічними системами, санітарії і гігієни педагогічної праці. На думку Ю.Палехи, сучасний керівник – це людина, яка чітко розуміє ціль функціонування, розвитку школи і відповідного шкільного управління, а також має засоби реалізації поставленій меті. Тому ще одна група вимог до керівника сучасної школи пов’язана зі змістом управлінської діяльності та свідомим розумінням конкретних управлінських функцій [6, с.152].
     Ю.А. Палеха виділяє наступні управлінські функції керівника школи:                   а) формулювання та прийняття управлінських рішень; б) організація;                 в) регулювання; г) регулювання; д) корегування; ж) облік; з) контроль                   [6, С.152 -160].
     Управлінські знання керівника школи – це насамперед знання функцій управління і імперативних видів управлінської діяльності; володіння, способами, засобами, технологіями їх реалізації в практичній діяльності; визначення рівня професіонально-творчого потенціалу педагогічного колективу школи, володіння новітніми технологіями.
     Технологічний аспект культури управління (в загальному плані— організації, підприємства без врахування їх специфіки) включає, на думку Ю.А. Палехи, такі складові: розробку стратегії розвитку організації, підготовку управлінських рішень; вибір стимулів і мотивів діяльності, організацію виконання управлінських рішень; контроль реалізації рішень; перебування на робочих місцях як одну із форм контролю; оцінку кінцевих результатів [6, С. 57–202].
     Аналізуючи зміст зазначених автором складових технологічного аспекту культури управління, можна зазначити, що вони розкривають одну з управлінських функцій – «формулювання й прийняття управлінських рішень», технології її реалізації в практичній діяльності керівника. При цьому сама розробка стратегічного плану підприємства автором представлена такими діями керівника: 1) вибір способу дії, програм і процедур досягнення мети; 2) відбір працівників для виконання поставлених завдань; 3) визначення типів необхідних ресурсів, їх розподіл; 4) організація процедур прийняття рішень; 5) виконання тактичних завдань [ 6, с.159].
     Кожна з основних управлінських функцій (вироблення і прийняття управлінського рішення, організація, регулювання та коригування, облік і контроль) має свої особливості, характерні ознаки, параметри оцінювання стану їх реалізації. Знання цих особливостей є основою і чинником успішного формування технологічної культури керівника ЗНЗ та ефективної її реалізації у практичній діяльності.
Висновки. Серед різновидів управлінської культури (економічна, політична, філософська, правова, організаційна, моральна і т.і.) найменш дослідженою є технологічна культура, яка водночас є універсальною, бо кожна із різновидів управлінської культури реалізується завдяки технології. Методологія формування технологічної культури керівника школи базується на системному, діалектичному, синергетичному, компетентнісному, інформаційному і функціонально-діяльнісному наукових підходах. Їх зміст і реалізацію в практичній діяльності керівників ЗНЗ розглядають з урахуванням специфіки предмета дослідження.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1.     Бенин В. Л. Педагогическая культура: философско-социологический аналіз / В. Л. Бенин. – Уфа: Башк. пед. ун-т, 1997. – 144 с
2.     Бондаревская Е. В., Кульневич С. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – Ростов-на-Дону: Творческий центр «Учитель», 1999. – 360 с.
3.     Васильченко Л. В. Управлінська культура і компетентність керівника / Л. В. Васильченко. – Харків: Видавнича група«Основа», 2007. – 176 с.
4.     Моль Абрам. Социодинамика культуры /А. Моль; пер. с франц.; вступ. статья, ред. и примеч. Б. В. Бирюкова. – М.: Прогресс, 1978. – 406 с.
5.     Островерхова Н. М. Методологія формування технологічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу: Монографія/ ав.:                           Н. М. Островерхова – К. : Педагогічна думка, 2012. – 136 с.
6.     Палеха Ю. А. Ключі до успіху, або Організаційна та управлінська культура / Ю. А. Палеха // Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2002. — 337 с.
7.     Словарь иностранных слов / Под ред. И. В. Лехина и проф. Ф. Н. Петрова. – М.: Го с. изд-во иностр. и национ. словарей, 1954. – 853 с.
8.     Шадриков В. Д. Влияние социальной мотивации на эффективность обучения / В. Д. Шадриков // Проблемы индустриальной педагогики. – Ярославль, 1972. – С. 146–149.




Розповісти у соцмережах

Tags:

Найпопулярніша стаття

Обмін педагогічним досвідом

0 коммент.